м'які та безболісні техніки лікування
лікуємо причини а не симптоми
лікуємо травами та гомеопатичними препаратами
м'які та безболісні техніки лікування
Майбутнє за профілактичною медициною ?
Майбутнє належить медицині профілактичній, чи ні? Чи втілиться, колись, мрія М.Пірогова в реальне життя? Що має відбутись в головах людей, щоб вони стали дбати про власне здоров'я більше ніж про гроші, майно чи досягнення? Саме дбати (діяти) а не декларувати.
Відповідь на мою думку, проста - не “витягне” суспільство профілактику, ні ментально, ні матеріально. Спробую пояснити.
Медицина не всесильна. Її можливості обмежені багатьма факторами:
-
рівнем розвитку самої науки і можливостями її практичного застосування;
-
рівнем освіти, досвіду, мотивацією і бажанням працювати самого лікаря;
-
мотиваційним фактором і місцем, яке займає здоров'я в системі цінностей конкретного пацієнта. Чи готовий пацієнт пройти відповідні дослідження, купувати необхідні препарати, дисципліновано виконувати рекомендації, дотримуватись певного способу життя і харчування. Чи його цікавить лише “зменшити біль щоб могти працювати”?
Якщо розглядати медицину як систему, що ставить своєю ціллю «фізичне, психологічне і соціальне благополуччя», то вона має чотири головних складових.
-
Діагностична.
-
Симптоматична - усунення чи зменшення наявних неприємних хворобливих симптомів - болі, набряку, обмеження руху, запалення, алергії, гіпертонії та інших.
-
Патогенетична - виявлення і вплив на безпосередні механізми, що спричинили появу симптомів чи надмірну активність імунної системи - віруси, бактерії, зовнішні чи внутрішні токсини і т.д.
-
Профілактична - насамперед, виявлення причин і механізмів, в тому числі генетичних, соціальних і поведінкових, що спричинили певні порушення метаболічних процесів і зменшили компенсаторні можливості організму та дозволили проявитись патогенетичним факторам.
Все це легко зрозуміти на прикладі зубного болю.
В мене болить зуб. Приймаю аналгін — біль зник. Зуб став здоровим? Це симптоматична складова, знеболюючі, протизапальні, діуретики, місцеві процедури і косметична хірургія - боротьба з симптомом.
Коли знеболюючі вже не дають полегшення, я звертаюсь до стоматолога, і він після обстеження діагностує причину (патогенез болю) - карієс. І лікує відповідними методами. Це патогенетична складова. Мається на увазі патогенез СИМПТОМУ, а не хвороби.
Високий тиск - блокатори АПФ, подагра - блокатори ксантиноксидази, алергія - антигістамінні препарати і т.д.
Вся протокольна медицина орієнтована на симптом і його патогенез.
На цьому етапі 99% пацієнтів завершують своє лікування, і лише ті, для кого власне здоров'я є цінністю, поцікавляться - “а з якого дива, той карієс в мене появився?”. Вони звернуться до лікаря що практикує інтегративний підхід і той, після відповідного обстеження, спробує “розплутати клубок симптомів в причинно-наслідковий ланцюг”, виділивши стартову ланку. В більшості випадків це буде мітохондріальна дисфункція.
Для умовного пацієнта з карієсом це буде умовно звучати приблизно так: - у вас є генеточний поліморфізм в ферментних системах піруватдегідрогеназного комплексу, що спричиняє оксидативний стрес і активацію анаеробного шляху отримання енергії. Це призводить до відносного закислення, зміни роботи буферних систем, зміни рН слини і ротової порожнини, що і дозволяє розвиватись мікробам, які ініціюють карієс. Пацієнт отримає поради по харчуванню, прийому потрібних мінералів, вітамінів, амінокислот в потрібних дозах і що дуже важливо - різних хімічних формах. Вони прив'язуватимуться до пошкоджених процесів (а не до симптомів чи дефіцитів), а також лабораторному контролю певних показників для моніторингу правильності вибраної тактики.
Хочу наголосити - все це відбувається після знеболення і стоматологічних втручань, а на замість них, як вважають деякі “спеціалісти”. Холістичні технології не лікують симптоми. Вони “стелять соломку там, де висока ймовірність впасти”, вірніше — висока ймовірність повторного падіння тому, що захворювання вже відбулося.
Для кращого розуміння, дозволю використати ще одну метафору
Для комфортної поїздки в автомобілі є четверо коліс. Всі вони одного розміру і обертаються з однією швидкістю.
Для забезпечення фізичного здоров'я, у нас є 4 складові — ДІАГНОСТИКА, СИМПТОМАТИЧНЕ лікування, ПАТОГЕНЕТИЧНЕ лікування, ПРОФІЛАКТИКА. Основною частиною профілактики є холістика — вміння з багатьох фрагментів скласти цілісну картину. Якщо ваше лікування малоефективне, або хвороба часто рецидивує, значить ваші “колеса обертаються з різною швидкістю” - багато лікування і мало профілактики, чи навпаки.
Потрібно розуміти просту річ - недооцінка чи некваліфікована профілактика приводить до швидкої хронізації і зниження якості життя. Лікувальні технології на сьогодні стандартизуються і протоколюються, а профілактичні – це суто персоналізована річ, що опирається на індивідуальні особливості обміну, а вони не можуть бути 100% стандартизовані.
Суспільна думка про профілактику як - “не пити, не палити, не їсти червоне м'ясо, вранці бігати, їсти фрукти” – це міф, який можливий для “стандартизованого” ЗСЖ, але не виконання профілактичної функції в лікувальному контексті.
Автор: ІВАН ГАЛУШКО