Чому погляди прикуті до цієї самої ВАГИ?  В чому її значення, яку інформацію вона несе, що вона характеризує?

Саме примітивне і разом з тим розповсюджене судження — ледащо, що багато їсть і мало рухається. Саме на цьому і грунтується вся фітнес-індустрія, - щоб бути струнким і здоровим(!!!!), потрібно їсти фрукти і більше рухатись.

Іншими словами — тілесна антропометрія є одним з показників здоров'я. Позиція спірна, звичайно, доля правди в цьому є, але лише доля, і аж ніяк не вся правда.

​

Пропоную  «піднятись» над проблемою, і не розглядати її як локальне  накопичення жиру в адіпоцитах, а підійти системно з точки зору цілісного організму як хімічної балансної системи. Це так званий ХОЛІСТИЧНИЙ підхід – цілісне, образне бачення певної симптоматики у взаємодії діяльності всіх органів і систем організму, поєднання її з індивідуальними особливостями генетики, гормональним фоном, способом життя, харчування, системою цінностей і самооцінкою, звичними комунікативними стратегіями, особливостями обміну і реакції на фізичні фактори життя (температура, радіаційний фон, атмосферний тиск). Чим більше інформації, тим наповненіша і стрункіша система, логічніші висновки, ефективніший результат лікування. Саме так – лікування, я не помилився.

Основою життєдіяльності організму є метаболізм – біохімічні перетворення речовин, що використовують енергію хімічних зв’язків (переважно АТФ).  Ніяких механічних чи енергетичних «чисток» і «вимивань», а хімічний принцип СУБСТРАТ – ФЕРМЕНТ – ПРОДУКТ. Продукт відразу стає черговим субстратом, і метаболічна реакція продовжується далі. Тільки уявіть – «перетворення» глюкози в енергію АТФ, це 20+ реакцій, що включає в себе гліколіз, цикл лимонної кислоти, електрон-транспортний ланцюг, і власне АТФ-синтазу. Крім того, більшість реакцій мають основний, обхідний і резервний шляхи.  Знижена активність одного з 20 ферментів, автоматично загальмує весь ланцюг, і спрямує його в обхідні шляхи.  Потрібно зауважити, що ці обхідні шляхи не є оптимальними. Вони більш затратні енергетично, а також схильні накопичувати різні проміжні метаболіти (наприклад – холестерин).

 

Ми живемо  до тих пір, допоки в тілі «жевріє іскра Божа». Її  ім’я – АТФ.

​

«Відстрілюючи» почергово три фосфатних залишки, ця молекула активує всі хімічні процеси в організмі. В перерахунку з мілімолів в кілограми, за добу, людський організм синтезує, витрачає і знову ресинтезує таку масу АТФ, що дорівнює 40% його ваги – 30 – 40 кілограмів за добу!

Це ключовий, визначальний для життя процес, завдяки якому ми існуємо - рухаємось, думаємо, дихаємо, бачимо, чуємо, любимо і т.д. Його оптимальність визначає стан здоров’я і довголіття.

Стартовим субстратом для синтезу АТФ в мітохондріях є вуглеводи (глюкоза, фруктоза, лактоза), ліпіди (жири, жирні кислоти), білки (амінокислоти) не тільки власне, із спожитої їжі, а і внутрішньосинтезовані.

Це важливо, тому, що для прикладу – фруктоза, переважно трансформується в жир, а вже з нього іде в шляхи синтезу АТФ. І те, що вона не регулюється інсуліном, абсолютно не є корисним фактором, як це виставляють нутриціологи. Навпаки, переїдання фруктів, в комплексі з порушенням бета-окислення і  функції мітохондрій – прямий шлях в ожиріння.

​

Для загального розуміння – вуглеводи (глюкоза) це швидка енергія і допоміжний фактор при «спалюванні» жирів, а також субстрат для синтезу жирних кислот  (глюкоза і особливо фруктоза).

Жири – головне джерело енергії. Повільне і стабільне. Альфа, бета і омега окислення – три головні напрямки цього процесу. Бета – оптимальний, інші - допоміжні.  Кетоацидоз – симптом неоптимального виробництва енергії з жирних кислот. Коли бета-окислення з різних причин (в т.ч. генетичних) уповільнюється, з жирів синтезуються кетонові тіла. Цей процес повільніший, порівнюючи з бета-окисленням, тому жири накопичуються в адіпоцитах, а побічний продукт – оцтовий альдегід  сприяє загальному закисленню і токсичному навантаженню на організм (привіт прибічникам кето-дієт).

Білки (амінокислоти) – в основному, мають структурну функцію, і резервну -  енергетичну.

Якщо бета-окислення ліпідів «працює» недостатньо, то зменшується і утилізація глюкози. Організм в більшій мірі спрямовує на енергію амінокислоти («топить грубку меблями»). Для цього потрібно більше такої речовини як адреналін. Це веде до порушення  регуляторного  балансу симпатика\парасимпатика, в бік симпатичного домінування, що негативно відображається на гормональному фоні і емоційній сфері. Найбільше страждає МОТИВАЦІЯ, яка є прямим відображенням рівня ДОПАМІНУ, який є попередником АДРЕНАЛІНУ.  Для того, щоб вижити, організм жертвує допаміном, щоб забезпечити потребу в адреналіні. В енергодефіциті збільшується апетит, тяга до перекусів, а «допамінові гальма» – відсутні.

Все це призводить до виснаження наднирників, хронічного стресу, дезорганізації діяльності імунної системи в вигляді аутоімунних проблем і хронізації хвороб,  інсулінорезистентності і метаболічного синдрому.

​

Мітохондріальні проблеми мають багато різних проявів. Зайва вага – один з них. Тому нерозумно ставитись до неї, лише як до «естетичної» вади. Все набагато серйозніше. «Зважені і щасливі» - сама шкідлива телепрограма в контексті ЗОЖ, «впарюючи» фітнес як єдину стратегію боротьби з зайвою вагою. Комплекс, і тільки комплекс з діагностикою, лабораторним динамічним скринінгом правильним раціоном і системністю, приведе до здорового, а не тільки до «видимого» результату. Якщо не брати цього до уваги, то можна отримати лише тимчасовий результат – «виграти бій, але програти війну».

​

Бажаю успіхів і здобутків, не за будь-яку ціну, а залишитись при цьому живим і здоровим.

​

​Автор: ІВАН ГАЛУШКО

+38 096 199 59 20

​